Розділи: Актуальна тема |

Результати застосування алерген-специфічної імунотерапії в регіонах України

сторінки: 21-24

Б.М. Пухлик, д.м.н., професор, зав. кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, президент Асоціації алергологів України

3_7_Puchlik_2009.jpg

Як відомо, оптимальним методом лікування більшості алергійних захворювань (АЗ) у стадії, коли вони ще є алергозалежними (тобто ще не розвинулася неспецифічна гіперреактивність), є елімінація алергенів або уникнення хворим їх впливу [2]. Певною мірою санацію довкілля також можна розглядати як часткову елімінацію алергенів, але оскільки в реальному житті «розвести» хворого і алерген майже ніколи не вдається, основним методом специфічного лікування АЗ є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) [1, 10].

Як зазначено в прийнятій у 2011 р. Декларації ЕААСІ (Європейської академії алергології і клінічної імунології) [7], «знаковою сферою лікування алергії сьогодні є алерген-специфічна імунотерапія, на даний момент єдиний метод медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг АЗ. Роки клінічних випробувань, досліджень і мета-аналізу переконливо продемонстрували, що завдяки імунотерапії можна досягти обнадійливих результатів для пацієнтів і суспільства, поліпшуючи якість життя хворих з алергією, знижуючи довготермінові витрати і тягар алергії, а також змінюючи перебіг захворювання. Алерген-специфічна імунотерапія не тільки полегшує симптоми алергії, а й справляє тривалий вплив після завершення лікування і може запобігти прогресуванню АЗ.

Ми закликаємо політиків Європи до координації дій для поліпшення індивідуального та суспільного здоров’я при алергії шляхом:

• сприяння обізнаності про імунотерапію;
• оновлення національної політики в галузі охорони здоров’я для підтримки алерген-специфічної імунотерапії;
• пріоритизації фінансування досліджень імунотерапії;
• моніторингу показників алергії в економіці охорони здоров’я та макроекономіці;
• оптимізації медичних дисциплін і спеціальностей».

В Україні лікування АЗ за допомогою АСІТ отримало «нове дихання» після створення вітчизняних алергенів, які є високоспецифічними для населення країни. Крім того, важливі питання АСІТ (відбір хворих для лікування, методика проведення, запобігання розвитку ускладнень, передовий досвід тощо) висвітлено у дисертаційних роботах (понад 10), методичних рекомендаціях [8], монографіях, на численних науково-практичних конференціях.

У

Таблиця 1. Застосування АСІТ алергологами-терапевтами впродовж 2007–2009 рр.
Рік
Усього АСІТ
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
БА
Поліноз
ЦАР
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
2007
12 413
11 183
1 230
3 525
341
5 491
700
2 305
199
2008
13 092
10 885
2 207
4 035
730
4 899
1 066
2 040
418
2009
12 892
10 967
1 786
4 009
795
5 007
815
2 345
423
Разом
38 397
33 035
5 362
11 569
1 866
15 397
2 581
6 690
1 040

Таблиця 2. Застосування АСІТ алергологами-педіатрами впродовж 2007–2009 рр.
Рік
Усього АСІТ
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
БА
Поліноз
ЦАР
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
2007
3 841
2 814
1 027
916
441
850
208
293
359
2008
5 032
3 527
1 505
1 508
586
4 242
496
818
2 568
2009
5 311
3 328
1 983
1 574
930
1 236
608
706
484
Разом
14 184
9 669
4 515
3 998
1 957
6 328
1 312
1 817
3 411

Таблиця 3. Середня сумарна ефективність однорічної АСІТ за даними звітів алергологів-терапевтів (складено відсотки позитивних результатів – відмінних, добрих і задовільних)
Ефективність
лікування
Усього АСІТ
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
БА
Поліноз
ЦАР
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
Усього хворих
38 397
33 035
5 362
11 569
1 866
15 397
2 581
6 690
1 040
Позитивні
результати (%)
73
72
76
73
75
80
78
76
77
Побічні реакції (%)
3
5
1
5
1
4
0,7
6
1

Таблиця 4. Середня сумарна ефективність однорічної АСІТ за даними звітів алергологів-педіатрів (складено відсотки позитивних результатів – відмінних, добрих і задовільних)
Ефективність
лікування
Усього АСІТ
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
БА
Поліноз
ЦАР
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
У т. ч. парентеральна
У т. ч. пероральна
Усього хворих
14 184
9 669
4 515
3 998
1 957
6 328
1 312
1 817
3 411
Позитивні
результати (%)
81
80
82
77
82
84
85
82
83
Побічні реакції (%)
4
5
2
5
1
5
1
5
3

наведено узагальнені дані, отримані впродовж 2008–2010 рр. від головних алергологів регіонів, враховуючи, що підходи до проведення АСІТ і оцінки її результатів в регіонах України є тотожними.

Таким чином, ми можемо оперувати даними проведення АСІТ у 38 397 дорослих, хворих на АЗ органів дихання, і 14 184 хворих дітей (не включено результати АСІТ при інших захворюваннях, а також матеріали, отримані від наукових і науково-педагогічних медичних установ). Найвищі цифри сумарних позитивних результатів отримано під час проведення пероральної АСІТ у дітей з полінозом (85%), найнижчі – при парентеральній АСІТ бронхіальної астми (БА) у дорослих. Найвищу частоту ускладнень зареєстровано в разі парентеральної АСІТ цілорічного алергійного риніту (ЦАР) у дорослих (6%), найнижчу (0,7%) – при проведенні АСІТ полінозу. І хоча, за повідомленнями з регіонів, були хворі, які з різних причин припиняли АСІТ, побічних реакцій, які б потребували цього, не зареєстровано. Це підтверджує те, що АСІТ є безпечним методом лікування, якщо, звичайно, його застосовують спеціально підготовлені спеціалісти [5].

Слід назвати регіони, де найактивніше застосовують АСІТ. Серед алергологів-терапевтів це Дніпропетровська область – 7 714 хворих за вказаний період, Донецька – 4 800, Вінницька – 3 784, м. Київ – 3 347, Київська область – 2 823, Запорізька – 2 603, Львівська – 1 709 хворих. Серед алергологів-педіатрів: Дніпропетровська область – 2 693, Запорізька – 2 670, Донецька – 1 226. В останні 2 роки ситуація щодо АСІТ дещо змінилася, але вищенаведені регіони залишаються лідерами у найбільш професійному напрямі діяльності алергологів – проведенні АСІТ. Абсолютними лідерами у галузі АСІТ за 2007–2009 рр. є алергологи Дніпропетровської області.

Оскільки дані за 2010 р. не аналізувались, а в 2011 р. 40% педіатрів-алергологів не звітували, можна лише зазначити, що лідером проведення АСІТ у 2011 р. серед алергологів-терапевтів були знову-таки алергологи Дніпропетровської області – 3 218 хворих, м. Київ – 1 205, Донецької області – 1 154, Вінницької – 1 032, Львівської – 1 029 хворих. Оскільки зараз віддають перевагу пероральному методу проведення АСІТ, який можна застосовувати і під дистанційним контролем, це дає змогу охопити мешканців віддалених районів. Наведемо кращі за цим показником регіони: м. Київ – 434 хворих, Миколаївська область – 364, Дніпропетровська – 355, Черкаська – 252 хворих.

У

Таблиця 5. Активність щодо АСІТ алергологів-терапевтів у 2011 р.
Області
Лікарі
Пацієнти, у яких застосовували АСІТ
У т. ч. парентеральну
У т. ч. пероральну
Усього АСІТ на 1 лікаря
У т. ч. парентеральної
У т. ч. пероральної
АР Крим
6
185
182
3
30,83
30,33
0,50
Вінницька
6
1 032
994
38
172,00
165,67
6,33
Волинська
7
72
60
12
10,29
8,57
1,71
Дніпропетровська
14
3 218
2 863
355
229,86
204,50
25,36
Донецька
22
1 154
1 084
70
52,45
49,27
3,18
Житомирська
4
65
65

16,25
16,25
0,00
Закарпатська
9
88
35
53
9,78
3,89
5,89
Запорізька
9
632
591
41
70,22
65,67
4,56
Ів.-Франківська
7
64
52
12
9,14
7,43
1,71
Київська
3
773
674
99
257,67
224,67
33,00
Кіровоградська
3
289
272
17
96,33
90,67
5,67
Луганська
5
219
209
10
43,80
41,80
2,00
Львівська
9
1 029
865
164
114,33
96,11
18,22
м. Київ
24
1 205
771
434
50,21
32,13
18,08
Миколаївська
3
364
0
364
121,33
0,00
121,33
Одеська
7,75
528
350
178
68,13
45,16
22,97
Полтавська
7
702
674
28
100,29
96,29
4,00
Рівненська
2
23

23
11,50
0,00
11,50
Сумська
2
64
39
25
32,00
19,50
12,50
Тернопільська
1,5
128
46
82
85,33
30,67
54,67
Харківська
16
242
242

15,13
15,13
0,00
Херсонська
2
160
138
22
80,00
69,00
11,00
Хмельницька
4,5
177
163
14
39,33
36,22
3,11
Черкаська
6
646
394
252
107,67
65,67
42
Чернігівська
2
134
68
66
67,00
34,00
33,00
Чернівецька
3
63
63

21,00
21,00
00
м. Севастополь
1
63
63

63,00
63,00
0,00
Усього
179,75
13 282
10 915
2 367
73,79
60,64
13,15

наведено дані про те, наскільки активно алергологи-терапевти в регіонах застосовують АСІТ.

Отже, лідерами щодо проведення АСІТ загалом є Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Миколаївська, Львівська, Черкаська, Полтавська області, а найменш активними – Закарпатська, Ів.-Франківська, Рівненська, Волинська, Харківська області. Менш активними щодо застосування пероральної АСІТ, якою можна охопити сільське населення, виявилися алергологи-терапевти Житомирської, Харківської, Чернівецької областей, АР Крим, більш активними – Миколаївської, Тернопільської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської областей.

У

Таблиця 6. Активність щодо проведення АСІТ алергологів-педіатрів у 2009 р.
Область
Лікарів
Усього хворих, яким проводили АСІТ
Хворих на 1 лікаря
У т. ч. парентеральну АСІТ
У т. ч. парентеральна АСІТ
на 1 лікаря
У т. ч. пероральна АСІТ
У т. ч. пероральна АСІТ на 1 лікаря
Вінницька
5
254
50,80
52
10,40
202
40,40
Волинська
2
61
30,50
1
0,50
60
30,00
Дніпропетровська
10
1 159
115,90
931
93,10
228
22,80
Донецька
10
436
43,60
234
23,40
202
20,20
Житомирська
2
68
34,00

0,00
68
34,00
Закарпатська
5,25
86
16,38
33
6,29
53
10,10
Запорізька
6
1 010
168,33
788
131,33
222
37,00
Ів.-Франківська
6
74
12,33
43
7,17
31
5,17
Кіровоградська
1
77
77,00
34
34,00
43
43,00
Луганська
5
269
53,80
206
41,20
63
12,60
Львівська
14
304
21,71
143
10,21
161
11,50
м. Київ
15,5
189
12,19
144
9,29
45
2,90
Миколаївська
3
112
37,33

0,00
112
37,33
Одеська
3
369
123,00
303
101,00
66
22,00
Полтавська
6
177
29,50
113
18,83
64
10,67
Рівненська
2
15
7,50
7
3,50
8
4,00
Сумська
3
53
17,67
19
6,33
34
11,33
Харківська
5
44
8,80
12
2,40
32
6,40
Херсонська
3
198
66,00
134
44,67
64
21,33
Хмельницька
2
116
58,00

0,00
116
58,00
Черкаська
2
155
77,50
99
49,50
56
28,00
Чернігівська
1
5
5,00
5
5,00

0,00
Чернівецька
3
22
7,33

0,00
22
7,33
м. Севастополь
1
58
58,00
27
27,00
31
31,00
Усього
122
5 311
43,53
3 328
27,28
1 983
16,25

наведено результати аналізу активності щодо проведення АСІТ алергологів-педіатрів. Як видно з табл. 6, на 1 лікаря-алерголога серед педіатрів припадає значно менше хворих на АЗ, ніж серед терапевтів (43,53 і 73,79 осіб відповідно), проте щодо хворих, які отримували пероральну АСІТ, цей показник вищий (16,25 і 13,15 осіб відповідно).

Серед алергологів-педіатрів найактивнішими щодо застосування АСІТ були алергологи Запорізької, Одеської, Дніпропетровської областей, а найменш активними – Чернігівської, Чернівецької, Рівненської, Харківської областей (менше 10 хворих на 1 лікаря). Щодо пероральної АСІТ, то тут найменш активними виявились алергологи-педіатри м. Київ, Чернігівської (взагалі 0), Рівненської, Ів.-Франківської, Харківської областей – менше 10 хворих.

На підставі аналізу звітів від педіатричної алергологічної служби за 2011 р. можна підтвердити, що лідерами є алергологи-педіатри Дніпропетровської області: усього проліковано 1 124 хворих, у тому числі 468 хворих – пероральним методом (із розрахунку на кожного з 8 алергологів відповідно 140,5 і 58,5 хворих). Значно менше – у Запорізькій області: 583 хворих і жодного пацієнта, який отримував пероральну АСІТ (на 1 алерголога припадає 97,17 осіб); та Львівській області: усього 343, у тому числі 181 особа, що отримувала пероральну АСІТ (на кожного з 14 алергологів-педіатрів припадає відповідно 24,93 і 12,93 осіб).

Оскільки регіони України відрізняються за чисельністю населення, було розраховано забезпеченість населення препаратами алергенів (кількість умовних флаконів на 100 тис. мешканців регіону).

У верхній частині

Таблиця 7. Забезпеченість населення препаратами алергенів у регіонах України
Область
Умовні флакони на 100 тис. мешканців
Київська
173,25
Харківська
165,60
Черкаська
158,67
Полтавська
124,80
Вінницька
96,18
Кіровоградська
76,75
Запорізька
76,23
Херсонська
70,31
Луганська
64,82
м. Київ
57,04
Донецька
56,45
Чернігівська
56,00
Львівська
54,67
Дніпропетровська
50,85
Одеська
45,07
АР Крим
36,20
Хмельницька
36,00
Волинська
27,33
Миколаївська
26,22
Житомирська
24,83
Сумська
24,22
Рівненська
21,20
Ів.-Франківська
12,09
Чернівецька
11,33
Закарпатська
9,60
Тернопільська
9,38
м. Севастополь
7,33
Середній показник
50,85

розташовано регіони, у яких щороку реєструють відносно непоганий показник роботи з алергенами (кращі виділено жирним шрифтом). Алергологи та алергологічна служба вказаних областей розуміють важливість цього напряму, вміло співпрацюють із хворими тощо. Напівжирним курсивом позначено регіони, які незадовільно працюють у галузі специфічної діагностики і лікування АЗ.

Завершуючи аналіз застосування методу АСІТ в Україні, хотілося б побажати, щоб основним робочим документом алергологів завжди була «Біла книга WAO», провідною тезою якої є твердження: «Алерголог – унікальний і незамінний спеціаліст саме тому, що тільки він може компетентно обстежити і лікувати алергенами».

І ще раз хочеться нагадати ключову фразу Декларації Генасамблеї EAACI, адресовану не алергологам, а керівникам урядів країн Європи: «Алергічні захворювання, в тому числі бронхіальна астма, становлять першочергову і постійну загрозу для світової охорони здоров’я. Більш актуальною, ніж раніше, є необхідність розробки ефективних методів лікування, таких як алерген-специфічна імунотерапія, щоб призупинити і, можливо, припинити вплив алергії на здоров’я і добробут європейців, а також на макроекономіку».

Література

1. Балаболкин И.И. Эффективность аллерген-специфической иммунотерапии при аллергических заболеваниях у детей // Рос. педиатрич. журн. – 2001. – № 5. – С. 32–33.
2. Гущин И.С. Аллерген-специфическая иммунотерапия (гипосенсибилизация) // Лечащий врач. – 2002. – № 3. – С. 11–15.
3. Довідник з алергології / Науково-методичне видання // За ред. Б.М. Пухлика. – К.: Доктор-Медіа, 2011. – 394 с.
4. Заболотний Д.І., Пухлик Б.М., Заболотна Д.Д. Специфічна імунотерапія алергенами – оптимальний метод лікування при атопічних алергічних захворюваннях // Мистецтво лікування. – 2005. – № 7 (023). – С. 92–95.
5. Корицкая И.В. Современные методы лечения аллергического ринита и бронхиальной астмы // Ринологія. – 2007. – № 1.
6. В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец. Аллерген-специфическая иммунотерапия атопических заболеваний: прошлое, настоящее, будущее // Здоров’я України. – 2011. – № 3 (15). – С. 44–45.
7. Пухлик Б.М. До сторіччя методу алерген-специфічної імунотерапії // Алергія дитини. – 2011. – № 9–10. – С. 2–3.
8. Пухлик Б.М., Бибикова Л.П., Корицкая И.В., Ковпак А.В. Сравнительная эффективность парентерального и сублингвального методов алерген-специфической иммунотерапии круглогодичного аллергического ринита в промышленном регионе // Астма та алергія. – 2003. – № 4. – С. 52–54.
9. Специфічна імунотерапія алергічних захворювань. Автори: Б.М. Пухлик та інші. – К.-Вінниця, 2008. – С. 43.
10. Abramson M., Puy R., Weiner J. Immunotherapy in asthma: an updated systematic review // Allergy. – 1999. – Vol. 54. – P. 1022–41.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология