Розділи: Актуальна тема |

Професору Георгію Миколайовичу Дранніку – 70 років!

сторінки: 5-6

Dranik_2(41)_2011.jpg

Георгій Миколайович Драннік у 1965 р. з відзнакою закінчив Харківський медичний інститут. З 1965 по 1971 р. працював лікарем-біохіміком у клінічному санаторії «Конча-Заспа», м. Київ. У 1968-1971 рр. – аспірант, з 1971 р. – молодший науковий співробітник, з 1976 р. – старший науковий співробітник, з 1981 р. і дотепер – завідувач лабораторії імунології Інституту урології та нефрології НАМН України. У 1980 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Механізми відторгнення алогенної нирки і можливості диференційованої на них дії». У 1986 р. отримав вчене звання професора.
Початок наукової діяльності Г.М. Дранніка пов’язаний з розробкою питань трансплантаційної імунології та впровадженням в клінічну практику пересадки нирки як нового методу лікування хронічної ниркової недостатності. У своїй докторській дисертації Г.М. Драннік уперше показав можливість і розкрив механізми розвитку надшвидкого відторгнення ниркового алотрансплантата під впливом передіснуючих протиниркових автоантитіл; довів взаємозв’язок імунних і гемокоагуляційних процесів у патогенезі відторгнення пересадженої нирки; розробив та впровадив у клінічну практику комплекс методів, які дають змогу здійснювати моніторинг за станом реципієнтів у перед- та посттрансплантаційний періоди.
Великий науковий внесок професор Г.М. Драннік та його учні зробили і в розробку інших важливих проблем медичної науки: імунопатогенетичні механізми розвитку гострого та хронічного гломерулонефриту, імунокорекція неспецифічних запальних захворювань нирок і передміхурової залози; механізми імунозалежних форм безпліддя у сім’ї; взаємозв’язок між антигенами системи HLA і схильністю до уронефрологічних захворювань. Дослідження з цих питань є піонерськими в країні і вирізняються новизною та оригінальністю. Вони дають змогу встановити чинники ризику вказаної патології, розробити та вдосконалити методи комбінованої терапії із застосуванням імунотропних препаратів.
З 1987 р. Г.М. Драннік починає активно працювати над розвитком в Україні служби клінічної та лабораторної імунології, на загальних засадах очолює вперше створений в Україні науково-дослідний Центр клінічної імунології АН та МОЗ України. За безпосередньої участі Г.М. Дранніка в ці роки було створено лабораторії клінічної імунології в Києві, Рівному, Черкасах, Чернігові, Житомирі, Львові, Тернополі, Запоріжжі, Луганську; ним розроблено кваліфікаційні вимоги до лаборанта-імунолога та клінічного імунолога, які затверджено Міністерством охорони здоров’я України в 1993 р. З 1992 по 2004 р. Г.М. Драннік є головним фахівцем МОЗ України з питань клінічної та лабораторної імунології, а з 2001 по 2010 р. – головою Проблемної комісії АМН та МОЗ України «Клінічна імунологія та алергологія». За ці роки створено та впроваджено в практику охорони здоров’я службу клінічної імунології (накази МОЗ № 104 (1998) та № 422 (2002). На сьогодні за активної участі Г.М. Дранніка майже в усіх обласних містах України створено обласні медичні центри клінічної імунології.
З 1987 р. і дотепер наукові дослідження, які проводять Г.М. Драннік та його учні з питань клінічної імунології, пов’язані з такими фундаментальними проблемами, як епідеміологія вторинних імунодефіцитів в Україні, вплив шкідливих чинників екології на імунний статус населення; імунопатогенез хронічного урогенітального хламідіозу та рецидивуючого герпесу; імунні механізми атопічного дерматиту; розробка способів імунокорекції у хворих з імунозалежною патологією.
Г.М. Драннік є засновником української наукової школи з клінічної імунології, а його учні продовжують наукові розробки з різних питань експериментальної та клінічної імунології.
З 1994 р. велику увагу Г.М. Драннік приділяє питанням викладання імунології. Він – засновник та перший керівник кафедри клінічної імунології та алергології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
За ці роки ним написано та затверджено першу Програму викладання дисципліни, а згодом – і навчальну Програму викладання за вимогами Болонської угоди; написано перші навчальні посібники (1999; 2003; 2006; 2010) та перший підручник з клінічної імунології та алергології українською мовою (2006), підготовлено кадри вищої кваліфікації. Як завідувач опорної кафедри (з 1997), Георгій Миколайович бере активну участь у створенні кафедр (курсів) клінічної імунології та алергології, а також підготовки кадрів у всіх вищих медичних закладах України. Нині викладання дисципліни «Клінічна імунологія та алергологія» здійснюють у всіх вищих медичних закладах України III–IV рівнів акредитації.
Усі ці роки професор Г.М. Драннік, який є лікарем вищої кваліфікації, веде велику діагностично-лікувальну роботу, консультуючи хворих з імунозалежною патологією з усієї України.
Науково-педагогічну та лікувальну діяльність Г.М. Драннік плідно поєднує із суспільною працею. У 1998 р. професор Г.М. Драннік створює Українське товариство фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ), стає його першим президентом і до сьогодні очолює товариство. У 1998 р. Г.М. Драннік заснував і став головним редактором першого в Україні спеціалізованого журналу «Імунологія та алергологія: наука і практика», який є ВАКівським виданням. Задля розвитку в Україні клінічної імунології та алергології Г.М. Драннік з 1995 по 2011 р. в якості голови оргкомітету підготував та провів 27 науково-практичних форумів, з яких 2 – національні конгреси, 3 – міжнародні школи та 22 – Всеукраїнські конференції з питань клінічної імунології та алергології.
На цей час під керівництвом професора Г.М. Дранніка підготовлено 9 докторів та 27 кандидатів медичних наук; він є автором першого підручника з клінічної імунології та алергології українською мовою, 3 посібників, 7 монографій, близько 600 друкованих робіт, 11 авторських свідоцтв, 38 деклараційних патентів на винахід або на корисну модель.
Професор Г.М. Драннік відомий за межами України, він є членом правління наукового товариства СНД з алергології та клінічної імунології, членом Європейської академії алергології та клінічної імунології, Американського коледжу алергології, астми та імунології, Всесвітньої організації алергологів та Американського товариства клінічної імунології. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я» (1979); Почесною грамотою Президії АМН України (2002); Грамотою Всесвітньої організації алергологів (2006). Георгія Миколайовича обрано почесним професором Харківського НМУ (2007).
Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология