Розділи: Актуальна тема |

Підготовка до очікуваної пандемії грипу: роль дидактичного компонента

І.В. Дзюблик, А.П. Міроненко, А.М. Атлас, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

17_1.jpgАналізуючи пандемічні плани різних країн, можна відзначити, що велике значення у підготовці до очікуваної пандемії грипу надають навчанню лікарів, медичних працівників середньої ланки, лабораторних працівників і населення. Враховуючи той факт, що лікарів-вірусологів в Україні на загал близько 120 осіб, а за умови епідемій і спалахів, спричинених вірусними агентами, на їх плечі лягає значна відповідальність, постійне навчання та підвищення кваліфікації цих спеціалістів є вкрай важливим і має бути одним з пріоритетів охорони здоров’я.
На кафедрі вірусології НМАПО імені П.Л. Шупика з року в рік проводять навчання лікарів-вірусологів, у тому числі з проблеми вірусологічної діагностики грипу з урахуванням нових сучасних методів. Лише за останній навчальний рік (2007-2008 рр.) на кафедрі проведено навчання на 8 циклах, зокрема 1 передатестаційний цикл (24 слухача), 3 цикли спеціалізації (24 слухача), 2 цикли інтернатури (35 слухачів), 1 цикл з актуальних питань вірусології (20 слухачів) та 1 цикл стажування (5 слухачів). Отже, за останній навчальний рік на кафедрі підготовано 108 слухачів.
Метою пропонованої статті є оцінювання сучасного рівня епіднагляду за грипом в Україні та висвітлення ролі дидактичного компонента в його поліпшенні.
Епідемія грипу, що мала місце в країнах Північної півкулі в сезоні 2007-2008 рр., була середньої інтенсивності та мала поліетіологічний характер. У країнах Європи основними збудниками епідемії були віруси грипу А(H1N1) та В – переважно генетичної гілки В/Ямагата/16/99. У країнах Північної Америки на початку епідемічного сезону переважали віруси грипу підтипу А(Н3N2), а наприкінці – віруси грипу В, також переважно генетичної гілки В/Ямагата/16/99.
17_2.jpgВ Україні взимку 2007-2008 рр. епідемія грипу характеризувалася помірною інтенсивністю і тривала 7 тиж. Лише половина областей повідомила про перевищення епідемічного порогу в зимовий період. В контрольних містах Українського центру грипу (УЦГ) за період епідемії перехворіла 122 591 особа, що у 2,4 разу менше, ніж за попередній епідемічний сезон. За І квартал 2008 р., на який припала епідемія, в Україні на грип та ГРІ перехворіло 3 656 933 особи. За минулий епідемічний сезон у країні офіційно зареєстровано 3 летальних випадки від грипу у 3 областях. Ці статистичні дані не враховують летальні випадки серед осіб похилого віку від хронічних захворювань, які загострилися після захворювання на грип. Екстраполяція кількості летальних випадків у розвинених країнах Заходу на нашу державу свідчить, що кількість смертей від грипу за період епідемії щороку в Україні може становити від 2 до 7 тис. осіб.
На рис. 1 наведено інтенсивність останніх чотирьох епідемій грипу в контрольних містах УЦГ. За останні чотири сезони найінтенсивнішою була епідемія 2006-2007 рр., а найменш інтенсивною – та, що трапилася у 2005-2006 рр. Епідемії 2004-2005 та 2007-2008 рр. займали проміжне становище.
У сезоні 2007-2008 рр. в країні відбулося суттєве поліпшення вірусологічного нагляду за грипом, що позначилося на кількості виділених вірусів: всього виділено 222 ізоляти в 16 лабораторіях. Вірогідно, на збільшення виділених в країні вірусів грипу позитивно вплинув наказ МОЗ України від 17.07.2006 р. № 488 «Про заходи щодо профілактики і боротьби з пташиним грипом та запобігання виникненню його пандемії», до якого увійшла запропонована нами модифікована методика виділення вірусів грипу на культурі клітин MDCK.
Критерієм рівня нагляду за грипом в країні, як епідеміологічного, так і вірусологічного, ВООЗ вважає відповідність тижневих показників рівня захворюваності на грип у країні кількості вірусів грипу, виділених за кожний тиждень. Кореляція цих двох показників у часі є свідченням високого рівня нагляду за грипом.
В епідемічному сезоні 2007-2008 рр. найбільша кількість виділених у країні вірусів грипу збігалася в часі з найвищими тижневими показниками захворюваності на грип і ГРІ (рис. 2). Отже, за критеріями ВООЗ, рівень епідеміологічного нагляду за грипом в Україні є високим.
Виділення великої кількості ізолятів вірусів грипу, своєю чергою, відкрило більші можливості для етіологічного прогнозування епідемій в Україні.
Результати штамової ідентифікації виділених вірусів грипу довели, що епідемія в країні в сезоні 2007-2008 рр. була спричинена переважно вірусами грипу А, зокрема підтипом А(Н1N1), а саме штамом А/Брізбен/59/07. Іншим збудником, що «взяв активну участь» в епідемії, був штам В/Флорида/4/06, який належить до генетичної гілки В/Ямагата/16/99. Варто зазначити, що минулого сезону не було виділено жодного вірусу грипу А(Н3N2).

Загальновизнано, що вакцинація проти грипу сучасними вакцинами з актуальним штамовим складом є найефективнішим профілактичним заходом у боротьбі з цим захворюванням.

У нашій країні, починаючи з 1998 р., також застосовують профілактичні щеплення проти грипу сучасними безпечними вакцинами. Відтоді і до 2005 р. кількість щеплених проти грипу в країні неухильно зростала і досягла близько 940 тис. осіб, що не перевищувало 2% від загальної кількості населення країни. В Росії цей показник становить 10%. У розвинених країнах Заходу кількість щеплених проти грипу кожного сезону становить 30% від усього населення та 60-70% від усіх осіб, які належать до груп медичного ризику (Італія, Іспанія, Канада). Завдяки такій політиці в цих країнах підвищується якість життя осіб груп медичного ризику, зокрема осіб похилого віку, збільшується середня тривалість життя та зменшуються економічні збитки від епідемії.
Починаючи з 2006 р., в нашій країні кількість щеплених проти грипу зменшилася до 400 тис. осіб і становила в епідемічному сезоні 2007-2008 рр. 469 тис., що менше 1% від загальної чисельності населення. Причиною цього, вірогідно, була відсутність державної підтримки та масова антивакцинальна пропаганда, в тому числі в засобах масової інформації. Це не може не викликати занепокоєння, оскільки зменшення кількості щеплених не лише проти грипу, а й проти інших хвороб призведе до зростання рівня захворюваності на інфекційні хвороби, якими можна керувати за допомогою засобів імунопрофілактики.

Пропаганда вакцинації та роз’яснення користі від щеплень має бути державним пріоритетом, тому що від захищеності населення від інфекційних хвороб залежить безпека держави.

У пандемічному плані України є розділ, присвячений підходам до вакцинації проти грипу в різні фази пандемії. Підходи опрацьовані для різних контингентів, залежно від їх пріоритетності та груп ризику. Розробники плану виходили з того, що на початку пандемії відповідної вакцини буде недостатньо, щоб забезпечити всіх, хто її потребуватиме.
Пандемічний план країни включає також розділ, присвячений використанню хіміопрепаратів для лікування та профілактики грипу, зокрема інгібіторів нейрамінідази. Однак спрогнозувати їх ефективність під час пандемії вкрай важко, оскільки навіть на сучасному етапі постала проблема виникнення неконтрольованої резистентності вірусів до оселтамівіру через специфічну мутацію у вірусах. Так, виникнення мутації в гені гемаглютиніну вірусів А(Н1N1) в положенні 274Y призвело до появи резистентності цих вірусів до оселтамівіру. У Світовому центрі грипу в Лондоні проведено секвенування геному виділених в Україні в сезоні 2007-2008 рр. 67 вірусів грипу А(Н1N1) для виявлення специфічної мутації в гені гемаглютиніну, поява якої призводить до виникнення резистентності цих вірусів до оселтамівіру. У 23 (34,3%) вірусів з 67 досліджених виявлено мутацію, пов’язану з резистентністю до цього препарату. Варто зазначити, що це явище поки що не знайшло пояснення, і стикаються з ним також і в інших країнах, зокрема, найбільшу кількість резистентних вірусів виявлено в Норвегії (66%) та Франції (39%). Для України це явище досить дивне, тому що рівень вживання оселтамівіру у нас вкрай низький. Причини явища вивчаються.
Таким чином, вакцинація сучасними вакцинами з актуальним штамовим складом залишається найнадійнішим та найефективнішим засобом запобігання захворюванню на грип.
До сезону грипу 2008-2009 рр. ВООЗ дала рекомендації щодо штамового складу вакцин проти грипу, а саме:
• А/Брізбен/10/2007(Н3N2)
• А/Брізбен/59/2007(Н1N1)
• В/Флорида/4/2006.
Отже, взимку 2008-2009 рр. прогнозують епідемію грипу середньої інтенсивності, що може бути спричинена новим для України вірусом А/Брізбен/10/07(Н3N2). Віруси грипу А/Брізбен/59/07(Н1N1) та В/Флорида/4/06 також можуть «взяти участь» в епідемії, але роль їх буде другорядною. Всі ці штами представлені в протигрипозних вакцинах, зареєстрованих в Україні.
Насамкінець варто наголосити, що рівень нагляду за грипом в Україні є високим, в чому не останню роль відіграє навчання лікарів-вірусологів. Залишається, однак, незадовільним рівень вакцинопрофілактики грипу сучасними вакцинами, зокрема осіб, які належать до груп медичного ризику.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология