Розділи: Актуальна тема |

Резолюція конференції алергологів України «Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань», що відбулася 28-29 травня 2008 р. у м. Вінниця 


Алергологи України констатують, що в непростих умовах сьогодення України, а також розвитку та функціонування служби охорони здоров’я, вітчизняна алергологічна служба працює досить стабільно, надаючи спеціалізовану допомогу населенню. В Україні працює понад 300 лікарів-алергологів, існує мережа алергологічних кабінетів, спеціалізованих ліжок, в кожному вищому медичному навчальному закладі (ВМНЗ) є кафедри або курси імунології та алергології, функціонують дві кафедри, що забезпечують післядипломну освіту лікарів цього фаху, створено широкий асортимент вітчизняних діагностичних і лікувальних алергенів, в кожній області проводять необхідні функціональні та лабораторні дослідження, розроблено сучасні вітчизняні протоколи надання спеціалізованої допомоги при алергійних захворюваннях як дорослим, так і дітям. Кращі українські фахівці за кваліфікацією, обсягом і якістю надання спеціалізованої медичної допомоги не поступаються своїм закордонним колегам.
У той самий час учасники конференції наголошують, що в Україні увага до алергологічної науки, алергологічної практики, зважаючи на наявність в країні (як і в світі), по суті, епідемії алергійних захворювань, є недостатньою. Немає жодної державної структури, яка б координувала діяльність алергологічної служби, не проводяться глибокі наукові дослідження, які б висвітлювали епідеміологічну ситуацію з алергійних захворювань, особливості їх сучасного перебігу, на доказовому рівні доводили ефективність тих чи інших методів лікування. Обмеженим є викладання клінічної алергології в період до- і післядипломної підготовки лікарів загального фаху, недостатніми за тривалістю є цикли спеціалізації з клінічної алергології для лікарів терапевтичного і педіатричного профілю. Відсутні короткострокові (до 1 тиж) цикли підготовки лікарів з питань невідкладних станів в алергології, хоча на практиці їх виявляють все частіше. 
В країні є дуже низькою і вельми різною в розрізі регіонів забезпеченість населення лікарями-алергологами, алергологічними кабінетами та спеціалізованими алергологічними ліжками, функціональним і лабораторним обладнанням, діагностичними та лікувальними алергенами. Для сільського населення спеціалізована алергологічна допомога взагалі є малодоступною. Ефективність роботи невеликої кількості лікарів-алергологів знижується внаслідок нераціональної організації: в більшості регіонів вони ведуть не консультативний, а первинний прийом хворих, при цьому нормативи навантаження лікарів на поліклінічному прийомі і у стаціонарі не відповідають сучасним потребам. Відсутнє адекватне державне фінансування закупівлі сучасної діагностичної та лікувальної апаратури (спірометри, пікфлуометри, небулайзери тощо), діагностичних і лікувальних алергенів, лабораторного устаткування й реактивів. У деяких регіонах не виконується постанова щодо безкоштовного забезпечення хворих на бронхіальну астму ефективними лікарськими засобами. В країні не налагоджено випуск сучасних інгаляційних і аерозольних засобів для лікування бронхіальної астми, алергійного риніту, антилейкотрієнових засобів, що обумовлює залежність мільйонів наших хворих від імпорту згаданих препаратів, інфляційних тенденцій.
З незрозумілих причин алергологів усувають від обговорення таких важливих заходів, як проведення позапланових щеплень, підготовка наказів щодо медикаментозного забезпечення діагностичними і протиалергійними засобами. Дуже складно відбувається видання нормативних документів по службі, роками не переглядаються застарілі нормативні акти.
З огляду на виклади, алергологи України, які об’єднані в межах Всеукраїнської громадської організації «Асоціація алергологів України», звертаються до міністра охорони здоров’я України пана В.М. Князевича, президента АМНУ пана О.Ф. Возіанова й голови профільного комітету Верховної Ради України пані Т.Д. Бахтєєвої з такими пропозиціями:
1. Вважати проблему алергійних захворювань пріоритетною, зважаючи на те, що, за розрахунками (офіційна медична статистика щодо цього є недосконалою), в Україні на них має хворіти від 20 до 30% дорослих і дітей, тобто понад 10 млн осіб. До того ж населення витрачає на протиалергійні засоби, переважно імпортного виробництва, мільярди гривень на рік.
2. Затвердити проект наказу МОЗ України, згідно з яким в країні має з’явитися державна структура, що буде опікуватися проблемою алергійних захворювань, алергологічної служби, дасть змогу наблизити спеціалізовану допомогу до сільського населення, впорядкувати певні ланки служби.
3. Розглянути питання про виробництво в Україні вітчизняних інгаляційних і аерозольних засобів для лікування бронхіальної астми, алергійного риніту, антилейкотрієнових препаратів, підтримати виробництво вітчизняних алергенів, функціональної апаратури, лабораторних засобів діагностики алергії.
4. Створити державну програму «Алергійні захворювання», в якій передбачити найактуальніші напрямки наукових досліджень і практичного розвитку алергологічної служби в Україні.
5. Провести засідання Колегії МОЗ з питань алергійних захворювань, чого не було вже багато років.
6. Покращити реєстрацію і статистику алергійних захворювань.
7. Розширити викладання клінічної алергології у ВМНЗ, звернути увагу на недостатню підготовку з алергології в інтернатурі для сімейних лікарів, запровадити короткострокові тематичні цикли удосконалення для лікарів широкого профілю за тематикою «Сучасні особливості виявлення та лікування АЗ», «Медикаментозна алергія», «Невідкладна допомога хворим з гострим перебігом АЗ» тощо.
8. Починаючи з 2007 р. раз на 5 років проводити цільові очно-заочні курси удосконалення для алергологів вищої ланки (позаштатних обласних і міських спеціалістів) за спеціально розробленою програмою при кафедрі алергології НМАПО імені П.Л. Шупика. Атестацію фахівців та викладачів ВМНЗ з алергології проводити виключно в центральній атестаційній комісії при МОЗ України.


Лікарі-алергологи України

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология