Застосування пімекролімусу 1% крему для лікування розацеа

сторінки: 9-10

Розацеа – це хронічне захворювання шкіри, яке характеризується епізодами гіперемії і еритеми, що повторюються і ускладнюються утворенням папул, пустул і телеангіоектазій.

Патогенез розацеа до кінця не вивчений, а різноманітні методи лікування спрямовані в першу чергу на контроль запалення і включають в себе місцеве лікування такими препаратами, як метронідазол, сульфацетамід натрію, азелаїнова кислота, третиноїн, а також засоби для системного лікування – тетрациклін, макроліди, метронідазол або ізотретиноїн. Однак зазначені препарати не продемонстрували достатньої ефективності щодо покращення симптомів захворювання і можуть спричинювати резистентність до антибіотиків або значні побічні ефекти. Лікування розацеа має бути не тільки ефективним, але й безпечним, оcкільки даному дерматозу притаманний рецидивний перебіг і локалізація патологічного процесу на таких особливих ділянках шкіри, як обличчя.

Метою даного дослідження було визначити ефективність і безпеку пімекролімусу 1% крему у лікуванні пацієнтів з розацеа легкого та середнього ступеня тяжкості.

Пімекролімус, інгібітор кальциневрину, з протизапальною та імуномодулюючою дією, вибірково впливає на Т-клітини і опасисті клітини, запобігаючи продукції і вивільненню цитокінів та інших медіаторів запалення. Пімекролімус як препарат для місцевого лікування продемонстрував себе як безпечну ефективну терапевтичну альтернативу топічним кортикостероїдам, і показання до його застосування в сучасних умовах розширюються.

Матеріали та методи дослідження. Було проведено відкрите 4-тижневе неконтрольоване дослідження ефективності та безпеки застосування пімекролімусу 1% крему у пацієнтів з розацеа. В дослідженні брали участь 30 пацієнтів старше 21 року з діагнозом розацеа (встановленим відповідно до критеріїв Національного експертного комітету спільноти з вивчення розацеа) легкого та середнього ступеня тяжкості. Пацієнтам було рекомендовано наносити крем на шкіру обличчя 2 рази на день протягом 4 тиж і заборонялося застосування будь-яких інших засобів. Пацієнти з фіматозним або офтальмологічним типом розацеа, іншими супутніми дерматологічними захворюваннями або зумовленими стероїдами акнеподібними ураженнями шкіри виключалися з дослідження. Під час лікування пацієнтам рекомендували уникати прийому продуктів, які погіршують перебіг розацеа, у тому числі кофеїну, гострої їжі, алкоголю, гарячих напоїв і фторидів. Всі пацієнти з вираженими папульозними та пустульозними елементами проходили обстеження для виключення фолікуліту, спричиненого демодекозом.

На початку дослідження (вихідний рівень) і при кожному наступному відвідуванні (0-, 2-, 4-му тижням) були проведені клінічна оцінка та визначення ступеня тяжкості, а також фотографічне документування клінічної картини всіх пацієнтів. Відповідь на лікування оцінювали за клінічними показниками розацеа, тяжкістю загальної еритеми, індексу еритеми, за шкалою загальної оцінки дослідником і індексом суб’єктивної оцінки тяжкості.

Для визначення ефективності лікування використовували стандартну систему оцінювання захворювання, розроблену Експертним комітетом національного товариства з вивчення розацеа для класифікації та визначення стадії розацеа.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті лікування кремом 1% пімекролімус у 26 пацієнтів, які закінчили дослідження, спостерігалося значне покращення клінічних симптомів розацеа (від 9,65 ± 1,79 на початку лікування до 7,27 ± 2,11 в кінці лікування (р < 0,05). Індекс еритеми, який визначали за допомогою мексаметра, значно знизився від 418,54 ± 89,56 на вихідному рівні до 382,23 ± 80,04 за 4 тиж (р < 0,05). Серед побічних ефектів спостерігалося переважно місцеве минуще подразнення (рис. 1, 2).

Рис. 1. Покращання у пацієнтки з еритематозно-телеангіектатичним підтипом розацеа через 4 тиж лікування пімекролімусом: а – до лікування, б – після лікування

Рис. 2. Покращання у пацієнтки з папулопустульозним підтипом розацеа через 4 тиж після лікування пімекролімусом: а – до лікування, б – після лікування

Висновки. Отримані в ході дослідження результати демонструють, що крем пімекролімусу 1% для місцевого застосування є ефективним і безпечним методом лікування розацеа. Крем пімекролімус також продемонстрував відмінні результати щодо комплаєнсу пацієнтів і досягнення швидкого терапевтичного ефекту. На закінчення можна сказати, що топічний пімекролімус є багатообіцяючою альтернативою в лікуванні розацеа легкого та середнього ступеня тяжкості.

Moon-Bum KIM, Gun-Wook KIM, Hyun-Je PARK, Hoon-Soo KIM, Hyun-Woo CHINPimecrolimus 1% cream for the treatment of rosaceaSu-Han KIM, Byung-Soo KIM, Hyun-Chang KODepartment of Dermatology, School of Medicine, Medical Research Institute, Pusan National University, Busan, Koreadoi: 10.1111/j.1346-8138.2011.01223.x Journal of Dermatology 2011; 38: 1135–1139

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Трихология
збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология