Розділи: Актуальна тема |

Новітні підходи до контролю за грипом у матеріалах Всесвітнього симпозіуму «Options for the Control of Influenza VI»

А.П. Міроненко, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України»

12_1.jpgПротягом шести днів, з 17 по 22 червня 2007 р., у місті Торонто (Канада) тривав VI всесвітній симпозіум «Options for the Control of Influenza VI», під час якого було розглянуто проблеми контролю за грипом. Традиція проводити цей симпозіум, присвячений виключно проблемі грипу, бере свій початок від 1985 р. Нині це найбільший міжнародний форум з проблем грипу, який проводять кожні 3-4 роки. На ньому розглядають усі аспекти грипу в галузі охорони здоров’я – від наукових до політичних.
У роботі форуму взяли участь понад 1 300 осіб, серед яких були вчені, організатори охорони здоров’я, лікарі, представники фармакологічних компаній, урядових інститутів, академій і фармацевтичної промисловості.
Протягом шести днів роботи симпозіуму відбулися чотири пленарні сесії, дванадцять робочих семінарів і сім сателітних симпозіумів.
Основними темами VI симпозіуму були профілактика, контроль і лікування сезонного грипу шляхом використання вакцин, антивірусних препаратів і програм контролю за інфекцією, а також обмін інформацією щодо запобігання пандемії грипу.
Ми не ставили перед собою завдання висвітлити всі аспекти, що були розглянуті під час роботи форуму, а хотіли лише зупинитися на основних моментах.
Оскільки світ перебуває в очікуванні чергової пандемії грипу, підготовці до неї було приділено багато уваги. Зазначено, що вакцини відіграють найважливішу роль у мінімізації збитків від майбутньої пандемії. Ще у жовтні 2006 р. метою ВООЗ було здійснення «плану дій щодо глобальної пандемії грипу, спрямованого на збільшення постачання вакцин». Цей план передбачав три напрямки дії:
1) збільшення обсягів використання сезонної вакцини;
2) розширення виробничих можливостей для виготовлення вакцин;
3) розроблення та виготовлення пандемічних протигрипозних вакцин у майбутньому.
Виробники протигрипозних вакцин уже доклали зусиль для вирішення цих завдань шляхом інвестування в розширення виробничих можливостей, а також у розробку пандемічних вакцин. Так, у 2003 р. світові виробничі можливості протигрипозних вакцин становили 300 млн доз, у 2005 р. – 350 млн, а у 2008 р. передбачається збільшення їх до 500 млн доз.
Крім того, значного прогресу було досягнуто у розвитку нових ад’ювантів як альтернативних технологічних прийомів для виробництва вакцин на основі культур клітин.
Між тим, розширення світової продукції вакцин до рівня «пандемічної необхідності», як рекомендує глобальний пандемічний план ВООЗ, буде здійснене лише за умови балансу між світовими можливостями продукції вакцин і рівнем використання сезонних вакцин у світі. Суспільство вимагає, щоб пандемічні вакцини були доступними в разі виникнення пандемії, причому вчасно. Це, безумовно, потребує об’єднання зусиль міжнародної спільноти, ВООЗ, національних органів охорони здоров’я та промисловості в різних країнах.
James Ryan (Велика Британія) у своїй доповіді зазначив, що у 25 країнах Європейського Союзу 49,1% (223,4 млн) населення потребує щеплення проти грипу (від 41,6% на Кіпрі до 56,4% у Великій Британії), хоча за сезон 2005-2006 рр. у цих країнах було вакциновано лише 35,4%. Таким чином, 144,4 млн людей, які належать до груп ризику, не були щеплені проти грипу. За розрахунками автора, вакцинація 100% осіб з груп ризику в 25 країнах Євросоюзу дасть змогу зменшити кількість хворих на грип за сезон на 7,22 млн осіб, кількість госпіталізованих – на 796 743 особи, а кількість померлих від грипу та його ускладнень – на 68 537 осіб. Все це сприятиме заощадженню для 5 країн – Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та Великої Британії – 1,52 млрд євро.
На форумі велику увагу було приділено підготовці до майбутньої пандемії грипу. Професор J.S. Malik Peirs (Гонконг) у своїй доповіді наголошував, що дуже важливо визначити потенційно пандемічний штам грипу. Для цього необхідно досягти високого рівня контролю за грипом A(H5N1) у людей і швидко поширювати інформацію про штами вірусу у Всесвітній інформаційній мережі з грипу ВООЗ. Оскільки існує значна гетерогенність серед вірусів A(H5N1) у птахів, багато клейдів і субклейдів (генетично споріднених груп і підгруп) його передається до людини. Тому дуже важливо мати інформацію про антигенне розмаїття вірусів A(H5N1) як у людей, так і у птахів. Важливо також, щоб препандемічні вакцини мали спільні антигенні детермінанти всіх клейдів і субклейдів вірусів.
Доктор Jim Robertson із Національного інституту біологічних стандартів і контролю (Велика Британія) повідомив про одержання реасортантів A(H5N1) як кандидатів для виробництва препандемічних вакцин з використанням генноінженерних технологій. Від початку епізоотії А(H5N1) трьома лабораторіями цього інституту було створено вісім вакцинних штамів з усіх антигенних варіантів вірусу А(H5N1). Перший рекомбінант було одержано на основі штаму А/В’єтнам/1194/2004, який буде використано для виготовлення вакцини А(H5N1) для людей.
Результати досліджень, на які спирався доктор J. Wood з того самого інституту, показали, що перші клінічні випробування вакцин, виготовлених на основі штаму пташиного вірусу грипу А(H5N1), виявили його слабкі імуногенні властивості, внаслідок чого для одержання захисного рівня антитіл потрібно використання двох доз вакцини, або як альтернатива – застосування ад’ювантів для посилення імунної відповіді, що, у свою чергу, може сприяти зменшенню дози вакцини. Доктор J. Wood наголосив, що стандартний процес ліцензування нових вакцин є досить тривалим, а в разі пандемії та дефіциту часу виникає нагальна потреба спрощення процедури ліцензування, щоб захистити та врятувати більшу кількість людей.
Цікавою була доповідь доктора R. Dejpichai щодо встановлення безсимптомних і легких форм перебігу грипу A(H5N1) у людей серед мешканців сіл чотирьох провінцій у Таїланді, де реєстрували випадки грипу A(H5N1) серед птахів у сезон 2004-2005 рр. До дослідження був залучений 901 мешканець чотирьох сіл у Таїланді, 68,1% з яких мали регулярний контакт зі свійськими птахами. 33,3% учасників під час опитування повідомили, що мали контакт із хворими та мертвими свійськими птахами без захисного спорядження. У 85,5% обстежених було взято зразки крові для дослідження на наявність антитіл до вірусу A(H5N1). Результати серологічних досліджень, проведених методом мікронейтралізації, показали, що у жодного з учасників дослідження не виявлено антитіл до вірусу A(H5N1), незважаючи на доведений контакт з інфікованими цим вірусом птахами. Автори вважають, що вірус A(H5N1), який циркулював серед свійських птахів у Таїланді у 2004-2005 рр., не передавався людям. Існують дослідження, які доводять, що у 2-10% працівників птахоферм і медичних працівників, які контактували з хворими на грип A(H5N1) людьми, є антитіла до цього вірусу.
Відомо також, що вірус A(H5N1) є слабкоімуногенним. Це може бути причиною відсутності антитіл у контактних осіб. Отже, за висновком доповідача, такі дослідження необхідно продовжувати.
У доповіді доктора Neil Ferguson (Велика Британія) було проаналізовано появу та поширення нових штамів вірусу A(H3N2) у світі за останні 5 років. Шляхом порівняння антигенних властивостей вірусів, виділених у різних країнах, і зіставлення часу їх появи було доведено, що нові штами субтипу A(H3N2) вперше з’явилися в країнах Південно-Східної Азії, звідти поширилися в країни Європи та Північної Америки, а згодом – в країни Південної Америки та Африки. Ця модель, за прогнозом авторів доповіді, може бути моделлю територіального поширення очікуваної пандемії грипу у світі. У зв’язку з цим запропоновані дві категорії контрольних заходів: медичні – застосування противірусного лікування та вакцинації; немедичні – закриття шкіл, карантин, ізоляція, рекомендації щодо обмеження подорожей.
Оскільки всіх турбує дуже високий показник летальності (вище 70%) у разі захворювання на пташиний грип A(H5N1) у людей, значну увагу на симпозіумі було приділено патогенезу цієї інфекції. Зокрема, у доповіді доктора R. Salomon (США) показано, що комплекс полімерази вірусу впливає на його вірулентність. Що вищою є полімеразна активність вірусу, то більшою є його вірулентність. Репродукція вірусу в організмі людини призводить до вироблення великої кількості цитокінів (гіперцитокінії) і, як наслідок, до дистрес-синдрому. Кортикостероїди в цьому випадку не убезпечують від розвитку згаданого синдрому. Методом захисту від летальних випадків унаслідок захворювання на грип A(H5N1), на думку авторів, є інгібування активності полімерази.
Важливою та нагальною була тема семінару, присвяченого вивченню резистентності вірусів грипу людини і птахів до противірусних препаратів. Оскільки віруси постійно змінюються, слідкування за їх чутливістю до противірусних препаратів є дуже актуальним. У доповідях наголошувалося, що нині більшість вірусів грипу людини зберігає чутливість до інгібіторів нейрамінідази, тоді як індонезійські штами вірусу A(H5N1) стали менш чутливими до оселтамівіру (J. McKimm-Breschkin, Австралія).

Отже, основні висновки симпозіуму:
1. Світ стоїть на порозі чергової пандемії грипу, яка з високим ступенем вірогідності може виникнути внаслідок переходу пташиного вірусу грипу в людську популяцію, коли буде здійснюватися передача вірусу через повітря.
2. Кожна країна повинна мати адекватну систему нагляду за грипом і бути включена до Всесвітньої інформаційної мережі з грипу. На нараді країн – учасниць Європейської схеми нагляду за грипом (EISS) було представлено систему нагляду за грипом в Україні (2006). Управляючий комітет EISS прийняв рішення присвоїти Україні статус «дійсного члена Європейської схеми нагляду за грипом».
3. Необхідно забезпечити обмін штамами (новими, вірогідно пандемічними) між країнами, де їх виділено, і світовими центрами з грипу для швидкого виготовлення пандемічної вакцини.
4. Варто збільшити обсяги використання сезонної протигрипозної вакцини, особливо для осіб з груп ризику, що забезпечить у майбутньому необхідні виробничі можливості для виготовлення пандемічної вакцини. На цьому наполягає і ООН. Про важливість підготовки до пандемії грипу йшлося в доповіді про ситуацію з пташиного грипу, з якою виступив 29 листопада 2007 р. старший координатор системи ООН з проблем людського та пташиного грипу Девід Наварро.
5. Крім розробки нових противірусних препаратів, необхідно постійно слідкувати за чутливістю та появою резистентності вірусів грипу до згаданих препаратів.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология