Стан адаптації у пацієнтів з поширеними дерматозами, що коморбідні з полівалентною сенсибілізацією

сторінки: 68-70

Е.М. Солошенко, д.м.н., професор, зав. лабораторії, Т.П. Ярмак, З.М. Шевченко, лабораторія алергології ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», м. Харків

>>__Якщо адаптація – пристосовуваність до навколишнього середовища, то оцінка стану адаптації організму є одним із важливих критеріїв стану здоров’я, передхвороби і хвороби [1, 6-8].

Мета дослідження – вивчення стану адаптації у хворих на поширені дерматози (ПД), що коморбідні з полівалентною сенсибілізацією (ПС).

Матеріали і методи дослідження

вверх

Під спостереженням перебували 195 хворих на ПД, що коморбідні з ПС. Стан адаптації, або рівень адаптаційної напруги організму, визначали за відсотковим вмістом лімфоцитів і сегментоядерных нейтрофілів та їх співвідношенням в лейкоцитарній формулі (індекс Гаркаві).

Індекс Гаркаві має наступні градації:

  • зона тренування – 0,32-0,51;
  • зона спокійної активації – 0,52-0,71;
  • зона підвищенної активації >0,71;
  • стрес <32 [2-5].

У контрольну групу ввійшли 82 хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу та 15 практично здорових осіб. Сенсибілізацію до лікарських засобів (ЛЗ) виявляли за допомогою ультразвукового тесту, реакції агломерації лейкоцитів, швидкості осадження еритроцитів у присутності ЛЗ; сенсибілізацію до харчових, побутових та пилкових алергенів – імуноферментним методом.

Результати дослідження та їх обговорення

вверх

Серед 195 обстежених реєстрували 23,6% пацієнтів з лікарською хворобою (ЛХ), 12,3% – екземою, 11,3% – харчовою токсидермією, 13,8% – псоріазом, 12,8% – алергічним дерматитом (АД), 26,2% – іншими дерматозами (рис. 1). Практично в усіх обстежених виявляли алергічні реакції (АР) до ЛЗ: серед хворих на екзему – у 70,8% обстежених, серед хворих на харчову токсидермію – 22,7%, серед хворих на псоріаз – 44,4%, серед хворих на АД – 72,0%, серед хворих на інші дерматози – 60,8% пацієнтів (рис. 2).

Рис. 1. Розподіл пацієнтів з ПД, що коморбідні з ЛХ

Рис. 2. Сенсибілізація до ЛЗ у хворих на ПД

Найчастіше АР реєстрували на антибіотики (48 пацієнтів; 24,6%), серцево-судинні препарати (34; 17,4%), а також місцеві анестетики, знеболювальні засоби (31; 15,9%) та гіпотензивні препарати (30; 15,4%).

Поряд з переліченими ЛЗ у пацієнтів з ПД виявлені АР на протизапальні препарати (24 пацієнти; 12,3%), вітаміни (27; 13,8%), засоби для лікування патології шлунково-кишкового тракту (22; 11,3%), кортикостероїдні (10; 5,1%) та антигістамінні (8; 4,1%) препарати.

У хворих на ПД сенсибілізацію виявляли не тільки до ЛЗ, але й до харчових (78 пацієнтів; 40%), побутових (38; 19,5%) та пилкових алергенів (25; 12,8%) (рис. 3). Серед харчових алергенів найчастіше АР розвивалися на цитрусові (22 пацієнти; 11,3%), томати (13; 6,7%), шоколад (12; 6,2%), молоко (9; 4,6%), буряк (7; 3,6%), яйця (6; 3,1%), пшеничне борошно (6; 3,1%), чай (3; 1,5%). Серед побутових та пилкових алергенів переважали АР на домашній пилок, пір’я подушки, бібліотечний пил, епідерміс кішки та собаки.

Рис. 3. Сенсибілізація до харчових, побутових та пилкових алергенів у хворих на ПД

Порівняльний аналіз показників адаптації у хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу та у хворих на ПД, що коморбідні з ПС, представлено в таблиці. Як свідчать дані таблиці, у пацієнтів з ПД без ускладненого алергологічного анамнезу в зоні тренування перебувало 32,9% обстежених, зоні спокійної активності – 19,5%, зоні підвищеної активації – 14,7%, зоні переактивації – 8,5%, зоні гострого стресу – 12,2%, зоні хронічного стресу – 12,2%, тоді як як серед практично здорових осіб у зоні тренування перебували 40%, а в зоні спокійної активації – 60% обстежених. На підставі аналізу проведених досліджень порушення адаптаційних механізмів у хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу встановлено у 47,6% обстежених (зона підвищеної активації – 14,7%, зона переактивації – 8,5%, зона гострого стресу – 12,2%, зона хронічного стресу – 12,2%).

Порівняльний аналіз показників адаптації у хворих на ПД без ускладненого алергологічного анамнезу та у хворих на ПД, що коморбідні з ПС

Показники

Пацієнти з ПД без ускладненого анамнезу

Пацієнти з ПД, що коморбідні з ПС

Контроль
(практично здорові особи)

Абс. число

%

Абс. число

%

Абс. число

%

Зона тренування

27

32,9

46

28,2

6

40

Зона спокійної активації

16

19,5

45

27,6

9

60

Зона підвищеної активації

12

14,7

26

16,0

Зона переактивації

7

8,5

23

14,1

Зона гострого стресу

10

12,2

13

8,0

Зона хронічного стресу

10

12,2

10

6,1

Усього хворих

82

100

163

100

15

100

Згідно з даними таблиці, серед усієї групи пацієнтів з ПД, що коморбідні з ПС, порушення стану адаптації виявлено у 44,2% обстежених (зона підвищеної активації – у 16,0%, зона переактивації – 14,1%, зона гострого стресу – 8,0%, зона хронічного стресу – 6,1%). Фактично аналіз отриманих даних свідчить, що вірогідної різниці в порушеннях адаптаційних механізмів у хворих на ПД без ускладненого анамнезу (47,6%) і в пацієнтів з ПД з ускладненим алергологічним анамнезом, що коморбідний з ПС (44,2%), немає. Між тим, якщо серед останньої групи пацієнтів більше хворих знаходилось у зоні підвищеної активації та переактивації (30,1%) і менше – в зоні гострого і хронічного стресу (14,1%), то серед хворих без ускладненого алергологічного анамнезу навпаки: менше хворих – у зоні підвищеної активації та переактивації (23,2%) і більше – в зоні гострого і хронічного стресу (24,4%).

Аналіз зон адаптації показав, що в зоні підвищеної активації переважно перебували пацієнти з псоріазом (29%) і ЛХ (22%); у зоні переактивації – пацієнти з харчовою токсидермією (22%), рожевими вугрями (16%), АД (16%), екземою (14%); у зоні гострого і хронічного стресу – пацієнти з АД (24%), ЛХ (16%), екземою (14%).

Висновки

вверх

1. У пацієнтів з ПД без ускладненого алергологічного анамнезу і в пацієнтів з ПД, що коморбідні з ПС, виявлені вагомі порушення адаптаційних механізмів: у 47,6% (із них 23,2% обстежених знаходились у зоні підвищеної активації та переактивації, а 24,4% – у зоні гострого та хронічного стресу) і у 44,2% (із них 30,1% обстежених знаходились в зоні підвищеной активації та переактивації і 14,1% – в зоні гострого та хронічного стресу) відповідно.

2. Перебіг ПД супроводжувався розвитком полісенсибілізації до ЛЗ, харчових та побутових алергенів. Так, серед хворих на екзему сенсибілізація до ЛЗ зареєстрована у 70,8% обстежених, серед хворих на харчову токсидермію – 22,7%, серед хворих на псоріаз – 44,4%, серед хворих на АД – 72,0%, серед хворих на інші дерматози – 60,8%. Найчастіше АР розвивалися на вітаміни (13,8%), протизапальні препарати (12,3%), засоби для лікування патології шлунково-кишкового тракту (11,3%), кортикостероїдні (5,1%) та антигістамінні (4,1%) препарати. АР до харчових алергенів виявлені у 40%, побутових – 19,5%, пилкових – 12,8% пацієнтів із ПД.

Література

1. Бородюк Н.Р. Адаптация. Новое в приспособлении к окружающей среде / Н.Р. Бородюк // М.: Глобус, 1998. – 88 с.

2. Гаркави Л.Х. Диапазоны адаптационных реакций организма / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина // Математическое моделирование биол. процессов. – М, 1979. – С. 27-33.

3. Гаркави Л.Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, М.А. Уколова // Ростов н/Д., 1990. – 223 с.

4. Гаркави Л.Х. Антистрессорные реакции и активационная терапия / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, Т.С. Кузьменко // М.: ИМЕДИС. – 1998. – 656 с.

5. Гаркави Л.Х. Активационная терапия. Антистрессорные реакции активации и тренировки и их использование для оздоровления и лечения / Л.Х. Гаркави // Ростов-на-Дону: Издательство Ростов­ского университета, 2006. – 88 с.

6. Малов Ю.С. Адаптация и здоровье / Ю.С. Малов // Клиническая медицина. – 2001. – № 12. – С. 61-63.

7. Меерсон Ф.З. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам / Ф.З. Меерсон, М.Г. Пшенникова // М.: Медицина, 1988. – 256 с.

8. Сапов И.А. Неспецифические механизмы адаптации человека / И.А. Сапов, В.С. Новиков // Л.: Наука, 1984. – 146 с.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология