Розділи: Актуальна тема |

Роль вакцинопрофілактики грипу в підготовці до наступної пандемії

А.П. Міроненко, Г.С. Хмельницька, Л.В. Лейбенко, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України

Експерти ВООЗ констатують, що наразі світ перебуває в очікуванні нової пандемії грипу. У зв’язку з тим, що віруси пташиного грипу ще у 1997 р. перетнули міжвидовий бар’єр і набули здатності інфікувати людей, чого раніше не траплялося, зрозуміле велике занепокоєння світової спільноти щодо виникнення наступної пандемії грипу вже найближчим часом.
У 2006 р. (після спалаху 2005 р. високопатогенного пташиного грипу в Криму) в Україні розроблено та запроваджено так званий пандемічний план, яким передбачено низку заходів щодо протидії пташиному грипу та запобігання виникненню його нової пандемії. Згідно з пандемічним планом ВООЗ, нині світ перебуває у так званій 3-й фазі пандемії. Це означає, що вже зафіксовано випадки зараження людей від тварин (птахів), але поки що відсутні дані про передачу вірусу від людини до людини.
Фахівці ВООЗ уважають вакцинацію проти грипу не лише найдієвішим, але й найдешевшим засобом профілактики цього захворювання. Світовий досвід це підтверджує. Щороку в світі виробляється та використовується близько 300 млн доз грипозної вакцини, і ця кількість має неухильну тенденцію до зростання. При цьому 95-99% грипозної вакцини виготовляється лише у 9 державах світу. Україна, на жаль, до них не належить. Країни-виробники вакцинних препаратів, кількість населення яких становить 12% від загальної чисельності населення планети, споживають 62% виготовленої ними вакцини.
Очікування наступної пандемії спровокувало суттєве зростання попиту на сезонну грипозну вакцину в розвинених західних країнах. Це пов’язано з рекомендаціями ВООЗ збільшити до 2008 р. кількість щеплених проти грипу у групах медичного ризику до 75%, до яких насамперед належать люди старше 60 років та особи з хронічними патологіями. Цьому передувало усвідомлення, що навіть коли пандемія почне розвиватися, деякий час серед населення разом із новим пандемічним вірусом будуть циркулювати віруси, що викликають сезонний грип. Отже, для мінімізації медичних витрат необхідно бути захищеним принаймні від сезонного грипу, оскільки на початку пандемії при різкому зростанні кількості хворих не вистачатиме ні лікарняних ліжок, ні лікарів, ні ліків.
Окрім того, спеціалісти ВООЗ рекомендують проводити цільову імунопрофілактику сезонного грипу в країнах, де зареєстровані спалахи високопатогенного пташиного грипу А(H5N1) у домашньої птиці, як один із засобів зниження вірогідності одночасного інфікування людей вірусами пташиного грипу та вірусами грипу людини. Зменшення вірогідності подвійного зараження знижує ймовірність реасортації та виникнення нового вірусу грипу зі здатністю до пандемії.
Хоча поки що невідомо, яким саме вірусом буде викликана наступна пандемія грипу, вчені активно опрацьовують підходи до створення пандемічних вакцин. Із високим ступенем вірогідності можна сказати, що новий вірус може утворитися в результаті генетичних змін пташиного вірусу грипу та вірусу грипу людини. Сьогодні узгоджується питання, який саме тип гемаглютиніну пташиного вірусу доцільніше обирати для виготовлення пандемічної вакцини. Слід зазначити, що загроза виникнення пандемії висока у штаму вірусу грипу А(H5N1) з причини його високої вірулентності. Для птахів давно відома висока вірулентність цього вірусу [1]. Є також припущення, що ймовірність набуття здатності до передачі від людини до людини вища для пташиного вірусу грипу А(H9N2). Це може бути пов’язано з легким виникненням варіантів, які мають спорідненість до сіалових рецепторів людського типу вірусу грипу.
Чи достатньо буде вакцини, коли пандемія розпочнеться? Відповідь негативна. Навіть у розвинених країнах відчуватиметься гострий її дефіцит.
Відомо, що більшість комерційних грипозних вакцин у світі виготовляється на основі курячих ембріонів, в яких вирощуються вакцинні віруси грипу. Однак в умовах пандемії, коли потреба у вакцині зросте в багато разів, виготовити достатню кількість вакцини на основі курячих ембріонів буде неможливо, бо неможливо швидко збільшити їхню кількість. Як альтернатива для вирощування вакцинних вірусів будуть використовуватися чутливі культури клітин, що дозволить суттєво збільшити кількість доз вакцини. Крім того, всі виробники вакцин вже сьогодні домовилися про те, що в разі виникнення пандемії вони припинять виготовляти трикомпонентну сезонну вакцину і всі виробничі потужності спрямують на розробку вакцини з пандемічного штаму.
Три фірми-виробники вакцин (Solvay Pharma, Novartis та GlaxoSmithKline) розробляють технологічні підходи до виділення вакцин на основі вирощування вірусів у культурі ниркових епітеліальних клітин собаки (MDCK) [2]. Компанія Baxter використовує клітинну лінію, одержану від приматів, – Vero, а фірма Sanofi Pasteur – клітини сітківки ембріона людини (PER.C6). Основна перевага вакцин, отриманих на культурах клітин, – більша генетична близькість між вакцинним штамом вірусу та похідним, ініціальним штамом. Тобто при культивуванні в культурах клітин вірус змінюється мінімально, на відміну від вірусів, вирощених на курячих ембріонах. Окрім того, культуральні вакцини можуть бути з успіхом застосовані у людей, які мають алергію на курячі яйця, а відтак і протипоказання для щеплень вакцинами, виготовленими на основі курячих ембріонів.
Принципове питання – з якого саме штаму виготовляти вакцину, що буде застосовуватись у передпандемічний період. Наразі йде відбір кандидатів у вакцинні віруси штаму А(H5N1), які виробляють із застосуванням методів реверсивної генетики для елімінації генів патогенності [3, 4]. Після проведення досліджень щодо безпеки майбутньої вакцини передбачається створення її резерву на державному рівні на випадок пандемії. Україна, на жаль, поки що не залучена до цього процесу.
У 2006 р. були проведені сумісні рандомізовані дослідження французьких та англійських учених, присвячені вивченню безпечності та імуногенності інактивованої спліт-вакцини, виготовленої зі штаму А(H5N1) [5]. У 6 груп щеплених осіб досліджували переносимість та специфічну імунну відповідь на різні дози вакцини (7,5 мкг, 15 мкг та 30 мкг), уведені як без ад’юванту, так і з ад’ювантом (гідроокисом алюмінію). Вакцинацію виконували двічі з інтервалом у 3 тиж. Застосування збільшених доз вакцини, ад’юванту та введення її двічі продиктоване слабкою імуногенністю вірусу А(H5N1) у людини. У результаті досліджень доведено, що дворазове введення вакцини в дозі 30 мкг з ад’ювантом було безпечним і приводило до утворення специфічних антитіл на рівні, що встановлений Європейською комісією з регулювання та ліцензування сезонних грипозних вакцин. Автори також дійшли висновку, що потрібні додаткові дослідження, спрямовані на зниження імунізуючої дози при розробці кінцевого варіанта пандемічної вакцини.
Вже є роботи, що присвячені вивченню експериментальних партій вакцини, виготовленої зі штаму А(H5N3) з ад’ювантом MF 59 для посилення імунної відповіді [6].
Жива атенуйована вакцина також потенційно може бути пандемічною. Передбачається, що вакцини такого типу мають бути високоімуногенними та швидко індукувати захисний імунітет (протягом 10 днів після вакцинації) [7].
Підсумовуючи сучасний стан виробництва пандемічних (Н5N1) вакцин, можна зробити такі узагальнення:
• на початку пандемії глобальний попит на пандемічну вакцину зросте до 3-4 більйонів доз;
• державні асигнування на клінічні дослідження (безпечність, реактогенність, імуногенність) пандемічних вакцин обмежені, за винятком Сполучених Штатів Америки;
• перспективним є застосування різних ад’ювантів.
Проблеми, що існують на сьогодні в розробці пандемічних вакцин:
1) вакцинні віруси (Н5N1), створені на основі реверсивної генетики, мають низьку «врожайність», тобто реплікуються в недостатній кількості;
2) етап ліцензування та реєстрації вакцин досить тривалий. Це правильно для сезонних вакцин, але може стати суттєвою проблемою під час пандемії;
3) досі не розроблені міжнародні стандарти для серологічного визначення захисної ефективності пандемічних вакцин. Одні виробники та дослідники з цією метою застосовують метод гальмування гемаглютинації, інші – мікронейтралізації.
Розробка нових технологічних підходів до створення високоефективних пандемічних вакцин у безпечних біологічних системах є пріоритетним завданням.
Проблемам підготовки до наступної пандемії грипу був присвячений Всесвітній конгрес з грипу, що проходив у червні 2007 р. в Торонто. У роботі Конгресу, що тривав 6 днів, взяли участь понад 1300 науковців, лікарів, фармацевтів, організаторів, виробників вакцин.
Для прийняття рішення, які саме штами слід включити до складу грипозних вакцин, у світі функціонує потужна система нагляду за грипом. Україна також бере у цьому участь.
У наведеній нижче таблиці подано кількість надісланих до Світового центру грипу в Лондоні ізольованих вірусів грипу за лютий-квітень 2007 р. із країн Європи.
Отже, з таблиці видно, що Україна в епідемічному сезоні грипу 2006-2007 рр. представила для вивчення достатню кількість виділених вірусів, що, безумовно, буде враховано при прийнятті рішення про склад грипозних вакцин на наступний епідемічний сезон 2008-2009 рр.
Узагальнюючи, слід зазначити, що у передпандемічний період вакцинація проти грипу сезонними вакцинами, особливо осіб, які належать до груп ризику, має бути якнайширше рекомендована та забезпечена державною підтримкою.

Список літератури знаходиться в редакції

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология